Лікування хламідіозу

Хламідіоз відноситься до захворювань, що передається статевим шляхом. Збудник – хламідія (Chlamydia trachomatis). При цьому захворюванні можливе ураження сечівника (уретри), прямої кишки, піхви, шийки матки та очей. Поразка горла при хламідіозі на відміну від гонореї зустрічається рідко.

Поширеність хламідіозу

У США поширеність хламідіозу серед чоловіків і жінок 15-30 років, що живуть статевим життям, становить 5-10%. По Росії у мене точних даних немає.

Зараження хламідіозом

У більшості випадків зараження хламідіозом відбувається при статевих контактах в піхві і пряму кишку. Зараження при оральному сексі можливо, але малоймовірно.

При проходженні через родові шляхи можливе інфікування новонародженого з розвитком у нього кон’юнктивіту і запалення легенів.

Побутове зараження малоймовірне. Це обумовлено тим, що (1) хламідія швидко гине поза організмом людини; (2) для зараження необхідно, щоб в організм потрапило достатню кількість хламідій. Побутовий спосіб зараження не може забезпечити попадання потрібної кількості хламідій. Тому причиною зараження не можуть бути сидіння унітазів, плавальні басейни, лазні, загальна посуд та рушники.
Вірогідність зараження при одноразовому статевому контакті без презерватива з хворим хламідіозом

Ймовірність зараження при незахищеному статевому контакті (вагінальному, анальному) з хворим хламідіозом становить близько 50%.

Інкубаційний період хламідіозу

Інкубаційний період хламідіозу складає 1-3 тижнів.

Симптоми хламідіозу

Симптоми хламідіозу у чоловіків:

* Виділення з сечовипускального каналу (найчастіше прозорі, убогі);
* Біль при сечовипусканні (часто легка).

Симптоми хламідіозу у жінок:

* Виділення з піхви;
* Біль при сечовипусканні;
* Міжменструальні кровотечі;
* Біль внизу живота.

Слід зазначити, що хламідіоз (як у чоловіків, так і у жінок) часто протікає безсимптомно. Саме безсимптомний перебіг хламідіозу обумовлює його пізню діагностику і лікування, суттєво збільшуючи ризик ускладнень.

Так само у гомосексуальних чоловіків і гетеросексуальних жінок зустрічається гонококовий проктит (ураження прямої кишки).

Зазвичай він протікає безсимптомно. Можливий біль у прямій кишці, свербіж і виділення з прямої кишки.

При ураженні очей виникає хламідійний кон’юнктивіт.

Ускладнення за відсутності лікування хламідіозу

У чоловіків найбільш частим ускладненням є запалення придатка яєчка – епідидиміт. У жінок найбільш часте ускладнення хламідіозу – запальні захворювання матки і придатків, які є однією з головних причин жіночого безпліддя.

Ще одним ускладненням хламідіозу є синдром Рейтера, який проявляється запаленням сечівника (у жінок – каналу шийки матки), очей і суглобів.

Слід зазначити, що ризик ускладнень зростає при повторному зараженні хламідіоз.

Раніше вважалося, що хламідіоз у чоловіків нерідко призводить до простатиту. В даний час роль хламідій у розвитку простатиту не доведена.

Діагностика хламідіозу

За результатами загального мазка (як у чоловіків, так і у жінок) можна лише запідозрити хламідіоз. При цьому захворюванні кількість лейкоцитів в загальному мазку може бути підвищене незначно або взагалі не перевищувати норми. Для виявлення збудника використовують більш точні методи дослідження – ПЛР. Точність ПЛР становить 90-95%.

ІФА і ПІФ дуже широко застосовуються в нашій країні, але характеризуються невисокою точністю (близько 50-70%).

Виявлення антитіл до хламідій в діагностиці хламідіозу недоцільно, оскільки не дозволяє відрізнити перенесену і поточну інфекцію.

Лікування хламідіозу

Лікування хламідіозу має бути комплексним та індивідуальним.
Основу лікування хламідіозу складають антибіотики.

У ряді випадків призначають лікування, що доповнює антибіотики (імунотерапія, загальнозміцнюючі препарати, масаж передміхурової залози, інстиляції уретри, фізіотерапія і т. д.).

Профілактика хламідіозу

Про способи, що дозволяють знизити ризик зараження, можна прочитати в розділі Як захистити себе від венеричних хвороб.

Про профілактичному лікуванні протягом декількох діб після контакту див. розділ Профілактика після випадкових зв’язків.

Статеві партнери

Якщо Ви вилікуєтеся, а Ваш статевий партнер – ні, Ви легко можете заразитися повторно.

Дуже важливо повідомити своїх статевих партнерів про захворювання, навіть якщо їх нічого не турбує, і переконати їх пройти обстеження і лікування. Адже безсимптомний перебіг не знижує ризику ускладнень.