Лікування інсульту

Інсульт – це захворювання головного мозку, обумовлене закупоркою (ішемія) або розривом (крововилив – геморагія) того чи іншого судини, що живить частину мозку, або ж крововиливом в оболонки мозку. Розрізняють, таким чином, два види інсульту: інсульт по геморагічному типу (розрив судини і крововилив) та інсульт по ішемічному типу (закупорка судини). Найчастіше як геморагічний інсульт, так і ішемічний інсульт, розвиваються на тлі гіпертонічної хвороби, хвороби серця (миготлива аритмія, пороки, пароксизмальна тахікардія), серцевої недостатності, церебрального атеросклерозу.

При ішемічному інсульті причиною закупорки найчастіше стають: шматочки, відриваються від атеросклеротичних бляшок у великих судинах шиї або тромботичних накладень на клапанах серця; тромби, які утворюються на великих бляшках у місцях звуження судин, спазми судин протягом тривалого часу також стають причиною ішемічного інсульту.

Інсульт геморрагічний, ішемічний інсульт, лікування інсульту

Інсульт геморрагічний відрізняється від ішемічного інсульту тим, що розрив судини відбувається при високому артеріальному тиску, так як стінка артерії при атеросклерозі нерівномірно стоншена. При такому інсульті кров під високим тиском розсовує тканини мозку і заповнює утворену порожнину, так виникає кров’яна пухлина, або внутрімозкова гематома. Або ж при геморагічному інсульті крововилив відбувається при розриві мішотчатого утворення на стінці судини, яке називається аневризмою, такий крововилив частіше буває в оболонці мозку і називається субарахноїдальним (САК). Виникає такий крововилив частіше до 40 років. Раптово виникає відчуття удару в голову (іноді його порівнюють з ударом кинджала в голову), сильний головний біль (при цьому людина кричить від болю і далі втрачає свідомість), можуть бути судоми, але свідомість, як правило, відновлюється. Хворий сонливий, загальмований, стогне від болю, тримається руками за голову, часті блювання, нудота. Але, на відміну від інсульту з крововиливом і з утворенням мозкової гематоми, у такого пацієнта немає паралічів.

Однак ішемічний інсульт підступніший, ніж геморагічний інсульт, часом ознаки ішемічного інсульту нечіткі, наростають поступово чи «мерехтять». При геморагічному інсульті в півкулі головного мозку з утворенням внутрішньомозкової гематоми – прояви бурхливі: на фоні гіпертонічного кризу виникає або значно посилюється головний біль, часто в одній половині голови, потім хворий втрачає свідомість, обличчя стає сизим або червоним, дихання хрипке, часто буває багаторазова блювота. Через деякий час при такому інсульті може розвинутися судомний напад з переважанням судом на одній половині тіла, зіниця на стороні інсульту розширюється. Якщо хворий приходить до тями, то у нього виявляються паралізованими кінцівки, якщо праворуч, то відзначаються порушення мови (див. афазія), якщо зліва, то у хворого є виражені психічні відхилення (не знає, скільки йому років, де знаходиться, не впізнає близьких, вважає себе повністю здоровим і т.п.). При такому ішемічному інсульті завжди спостерігається ригідність м’язів потилиці: неможливо пригнутися голову спереду так, щоб підборіддя торкнувся грудей (з-за вираженого напруження м’язів шиї) і ригідність м’язів ніг: неможливо підняти пряму ногу за п’яту (також з-за вираженого напруження м’язів ноги) – ознаки роздратування кров’ю мозкових оболонок, т.зв. менингеальный синдром. При геморагічному інсульті в стовбурі мозку хворі не живуть більше 2 діб і гинуть, не приходячи до тями. При субарахноїдальному крововиливі з аневризми ісульт частіше трапляється після фізичного навантаження: піднімання ваги, спробі зламати палицю через коліно, нервовий стрес, що супроводжується короткочасним підйомом артеріального тиску.

Минущі порушення мозкового кровообігу (ПНМК) найбільш підступні. Залежно від сторони і місця ураження мозку виникає слабкість в руці або руці і нозі на одній стороні, часто супроводжуючись розладами мови – «каша в роті», або «словесна окрошка» (див. афазія), іноді розвивається сліпота на половині поля зору або повна. Ці явища зникають через кілька хвилин або рідше годин, але протягом доби можуть повторюватися не один раз. Приїхавший на виклик лікар швидкої допомоги може побачити вже «здорову людину», хоча 10-15 хвилин тому хворий не міг ні слова сказати, ні рукою поворухнути. У цей час і родичі заспокоїлися і доктор не особливо хвилюється, хворий залишається вдома, а на ранок прокидається з тотальною афазією і наполовину паралізованим. Наявність ПНМК – 100% показання для госпіталізації по швидкій допомозі, так як минуще порушення мозкового кровообігу – це не доконаний інсульт, але інсульт, який рано чи пізно відбудеться, і необхідно скористатися даними сигналом, щоб усунути причини інсульту.

Розпізнавання гострого порушення мозкового кровообігу нескладно, коли є грубі паралічі, розлади свідомості й мови, важче з минущими порушеннями, але тактика повинна бути одна – госпіталізація з швидкої допомоги, якщо хворий не дуже похилого віку і не в комі.

Перша допомога при інсульті. Перш за все хворого необхідно зручно укласти на ліжко і розстебнути утруднюючий дихання одяг, дати достатній приплив свіжого повітря. Видалити з рота протези, блювотні маси. Голова, плечі повинні лежати на подушці, щоб не було згинання шиї і погіршення кровотоку по хребетних артеріях. При розвитку інсульту найдорожчими є перші хвилини і години захворювання, саме в цей час медична допомога може бути найбільш ефективною.

Хворий при інсульті транспортабельний завжди лежачи, тільки якщо це не кома третього стадії. Хворі рідко гинуть безпосередньо від інсульту, до інсульту найчастіше приєднуються пневмонія і пролежні, що вимагає постійного догляду, перевертання з боку на бік, зміни мокрої білизни, годування, очищення кишечника, вібромасажу грудної клітини.

Лікування інсульту включає в себе проведення курсу судинної терапії, використання препаратів, що поліпшують мозковий обмін, кисневу терапію, відновне лікування або реабілітацію (лікувальна фізкультура, фізіолікування, масаж).