Лікування екземи

З великого числа шкірних хвороб найчастішою і  такою, що добре піддається лікуванню народними засобами є екзема, а вірніше екземи, хоча лікування цих захворювань представляє труднощі і для наукової медицини.

Багаторазові спостереження переконують нас у тому, що екзема, як самостійна хвороба, зустрічається рідко і частіше є результатом порушеного обміну речовин.

Лікування  екземи проводять шляхом внутрішніх прийомів водних настоїв дикоростучих рослин, що впливають одночасно на шлунок і кишковий тракт, печінку, нирки, легені, серце, селезінку і т. д. Помічено, що в ряді випадків з перерахованих нами органів (іноді ще й ендокринні залози) особливо (але не відокремлено) страждає який-небудь один. Уважно вивчаючи хворого, завжди можна встановити основну хворобу як привід для екземи. Тому при складанні суміші лікарських рослин, що поліпшують обмін речовин, необхідно направити всі зусилля і на лікування обумовлюючої екзему хвороби.

Лікування екзематозного хворого дуже важке, хоча автор спостерігав лікування екзем від прийому тільки валеріанових крапель, від прикладання м’якушки гарбуза й від вживання всередину і зовнішньо ягід суниці.

Період лікування екземи часто буває тривалим, і в перші 2-3 тижні може не помічатися явного поліпшення.

Легше всього лікувати екзему влітку, починаючи з червня. Має значення тепло і головне – можна користуватися свіжими лікарськими рослинами, у тому числі й багатими вітамінами.

Нами вже було згадано про існування різних форм екзем. Розробка методики лікування їх з використанням народних засобів варта уваги науковців.

Не існує якої-небудь однієї загальної схеми лікування екзем, якою користується народ. Лікування пристосовується до індивідуальних особливостей хворого. Тим не менше, як типовий приклад, спосіб лікування екземи в однієї жінки, що страждала на подагру. Екзема восьмирічної давнини була в неї на обох ногах від пальців і до колін і місцями на інших частинах тіла. Супроводжувалася смердючим ексудату. Лікування почали влітку, коли було багато суниці. На чистому полотні була розмазала стовченої суниця шаром до 1 см і нею були обкладені уражені місця. Процедура повторювалася 4 дні. До цього часу ноги очистилися від струпів, з багряних стали яскраво-рожевими, ексудація припинилася, і зникло сморід. Після цього хвора почала застосовувати мазь, склад і спосіб приготування якої буде описаний нижче.

Разом з цим хвора дотримувалася наступної дієти. Були зовсім виключені м’ясні та рибні страви та алкогольні напої. З жирів залишилося в харчуванні тільки вершкове масло, крім того, несолоний сир. Дозволялися каші, свіжі гриби, багато суниці, черешень, вишень, зрілого агрусу, у серпні – зрілі яблука, груші хороші, дині, кавуни. Перед обідом давався тертий селера зі сметаною. Після обіду хвора випивала склянку морквяного соку. Коли були лимони, хвора з їжею з’їдала сік із двох лимонів. Яйця й щавель виключалися.

Хвора щодня приймала ванни з відвару наступної суміші: кореня лопуха – 200,0 г, листя подорожника ланцетного, сухий нехворощі і дубової кори – по 300,0 м. Таких ванн було прийнято 5 щодня і 10 через кожні 2 дні на третій. До початку лікування хвора важила 108 кг, а через 5 тижнів – тільки 78 кг. Надалі ця вага залишався більш-менш стабільним.

Для порушення діяльності нирок, які зазвичай при подагрі «дрімають», а також для «очищення крові» хвора приймала замість чаю по 3 неповних склянки в день відвару з наступної суміші: трави звіробою) і череди – по 3 столових ложки, кореня лопуха, кореня дикого цикорію, трави споришу, трави золототисячника – по 2 столових ложки, кори верби, квітів деревію – по 1 столовій ложці. Все це змішували, брали 4 столові ложки суміші на 1 л сирої води. Цілу ніч парили в духовці (не доводячи до кипіння), а вдень кип’ятили 7 – 10 хвилин, наполягали ще з півгодини і проціджували. 1 склянка цього відвару хвора випивала натще, другий – через 2 години після обіду і третій – перед відходом до сну.

Раз на добу, після дефекації, хворий ставили невелику клізму в 250,0 см3 з напара наступних трав: квітів ромашки – 1 чайну ложку, квітів коров’яку – 1 столову ложку, трави хвоща 2 столові ложки, дубової кори – 1 столову ложку, квітів деревію – 1 столову ложку, кореня валеріани – 1 чайну ложку. Змішавши, всі заливали 0,5 л окропу і через 2 години проціджували. Клізма утримувалася по можливості довше.

У результаті лікування хвора видужала.

Для зовнішніх примочок на уражені екземою місця готують відвар із суміші таких лікарських рослин: пелюсток троянди культурної (яку беруть для варення) – 10,0 г, кореня лопуха – 10,0 г, трави сухий нехворощі – 5,0 г, квітів нігтиків – 10,0 г, трави хвоща, – 5,0 г, дубової кори – 5,0 – 10,0 м. Всю цю суміш кип’ятять 7 – 10 хвилин в 1 л води, потім ще напарівают хвилин 20, проціджують і зливають в пляшку . Відваром насичується шматок старого чистого лляного полотна, віджимають небагато, складають удвічі, накладають на екзематозні місця, зверху на полотно кладуть вощений папір і обмотують сухим бинтом. Коли полотно підсохне, примочку повторюють протягом доби. Після доби, хворі місця відкривають на годину для відпочинку та дихання шкіри. Після цього шматочком вати, змоченим у мазі (про яку див. нижче), натирають хворі місця, намагаючись робити це можливо легше. Потім хворі місця залишаються відкритими ще півгодини, і лише після цього знову кладуть примочку на добу і т. д., поки не загояться екземние місця.

Серед екзематозний хворих є такі, організм яких не переносить примочок, не переносить, як кажуть у народі, «вогкості». Цим людям не роблять примочок, а 4 рази на добу легко натирають хворі місця зазначеної нижче маззю, покривають лляної ганчірочкою і обв’язують бинтом.

Склад та спосіб приготування мазі. Коренів лопуха – 10,0 г, квітів нігтиків – 5,0 г, пелюсток троянди культурної (Rosa centifolia L., R. Rugosa Thunb, R. Damascene Mill. Та ін) – 5,0 г, трави меліси – 5, 0 г, квітів цмин – 5,0 г, листя волоського горіха – 5,0 г, трави Будра – 5,0 г, хвоща – 5,0 г і дубової кори – 5,0 р. Всі змішують, доливають 250,0 г справжнього мигдалевого масла і на слабкому вогні кип’ятять 15 хвилин. Знімають з вогню, ставлять у теплу духовку на цілу ніч, а вранці проціджують через марлю, складену вдвічі-втричі і зливають у баночку. Таку мазь бажано заготовляти влітку. Тоді беруть свіжі рослини (листя, квіти, трава).

Не існує стандартних методів лікування екземи. Необхідна індивідуалізація.